“Потреба була б меншою”: Жорін розповів, як змінити ставлення до мобілізації в Україні

Заступник командира 3-го армійського корпусу Максим Жорін розповів про підхід до мобілізації в Україні. Він заявив, що ключовим є зменшення втрат у війську, підготовка особового складу та репутація ЗСУ.

Розмова відбулася під час інтерв’ю, оприлюдненого в межах публічного обговорення стану мобілізації та рекрутингу. Максим Жорін висловив свою позицію в інтерв’ю проєкту Орестократія. Він відповідав на запитання щодо мобілізації, підготовки військових і втрат у підрозділах.

У розмові він наголосив, що проблема мобілізації є наслідком глибших процесів у війську та суспільстві.

Що впливає на мобілізацію

Максим Жорін зазначив, що починати варто не з прямої мобілізації. За його словами, сам факт складнощів із поповненням війська вже є ознакою проблем.

“Чесно, я б почав трохи з іншого. Тому що питання мобілізації – це вже є симптомом тих процесів, які відбуваються“, – сказав він.

Він наголосив на важливості зменшення втрат і якості підготовки.

“Я б зосередився на тому, щоб ми для початку зазнавали менше втрат, зосередився б на підготовці особового складу, на його забезпеченні, на репутації військового та війська загалом”, – пояснив Жорін.

За його словами, це напряму вплинуло б на ситуацію з поповненням.

“Я впевнений, що після цього набагато легше пішов би процес мобілізації“, – додав заступник командира корпусу.

Підготовка і втрати

Максим Жорін заявив, що за кращої підготовки військових потреба в особовому складі була б меншою.

“Нам менше особового складу треба. У нас потреба була б меншою, якби люди були більш підготовлені до тих умов війни”, – сказав він.

Він також звернув увагу на роботу навчальних центрів. За його словами, після двох місяців підготовки військових часто доводиться донавчати вже у підрозділах.

“Коли з них привозять військових, то їх треба знову навчати, хоча вони там два місяці пробули. Потрібен час, інструктори”, – зазначив Жорін.

Він підкреслив, що відповідальні командири не відправляють непідготовлених бійців у бій.

“Якщо ти нормальний командир, ти їх не відправиш “сирими” в бій”, – сказав він.

Стан суспільства

Максим Жорін окремо зупинився на темі мобілізаційного стану суспільства. Він наголосив, що йдеться не лише про призов, а про внутрішнє сприйняття війни.

“Тобто не пряма мобілізація, а саме мобілізаційний стан всередині суспільства”, – сказав він.

За його словами, на це можна впливати через підготовку цивільного населення. Жорін навів приклад Центру національного спротиву в Київській області, до створення якого долучалася 3-тя штурмова бригада.

“З нашого власного досвіду можу сказати, що люди, які звідти випускаються, мають вже інше ставлення до всіх подій”, – зазначив він.

Він додав, що підготовка допомагає людям краще розуміти ситуацію.

“Вони вже отримали відповіді, що відбувається, чому відбувається і де їхнє місце”, – сказав Жорін.

Добровільні рішення

За словами Максима Жоріна, навіть ті, хто не планує одразу йти до війська, після підготовки чітко усвідомлюють реальність.

“Якщо вони навіть не схвалюють рішення самостійно йти до війська, то принаймні вони чітко розуміють, що сьогодні коїться і що вони мають робити“, – зазначив він.

Він також звернув увагу на ще один результат такої роботи.

“Паралельно з цим майже з кожного випуску є ще й ті, хто самостійно ухвалює рішення йти до війська“, – сказав заступник командира корпусу.

На його думку, це свідчить про ефективність роботи з цивільними.

“Це свідчить про те, що правильна робота з людьми полегшила б питання мобілізації“, – підсумував Жорін.

Втрати і логістика

В інтерв’ю також порушили тему втрат у підрозділах. Максим Жорін зазначив, що у його корпусі вони суттєво відрізняються від загальновійськових показників.

“Суттєво відрізняються. Мені складно озвучувати дані, бо я знаю загальну цифру лише приблизно”, – сказав він.

За його словами, особливу увагу приділили логістиці.

“Ми майже повністю скоротили втрати під час перевезень. А це сьогодні найбільші втрати в підрозділах”, – зазначив Жорін.

Він пояснив, що часто найбільший ризик виникає не на позиціях, а під час пересування.

“Сьогодні зазвичай треба йти не 1–2 км, а 7, 10, інколи 15 км”, – сказав він.

Роботи і ППО

Максим Жорін навів приклад використання наземних роботизованих комплексів. За його словами, це дозволило суттєво знизити втрати.

“Чому в нас найбільша кількість перевезень вантажів за рахунок наземних роботизованих комплексів? Бо це дозволило в рази знизити втрати”, – сказав він.

Він додав, що в 3-му армійському корпусі вантажі перевозять без залучення військовослужбовців.

“Вони більше не ризикують своїм життям“, – наголосив Жорін.

Також він звернув увагу на роботу протиповітряної оборони в смузі відповідальності корпусу, зазначивши, що це стало результатом підтримки ініціатив і рішень знизу.

Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні триває загальна мобілізація, під час якої чоловіків призовного віку можуть залучати до лав Збройних сил. Водночас закон передбачає категорії громадян, які не підлягають призову або можуть отримати відстрочку.

Також нагадаємо, в Україні назвали категорії громадян, яких не можуть мобілізувати в лютому 2026 року. Закон про мобілізаційну підготовку передбачає низку соціальних, вікових і медичних підстав для відстрочки або повного звільнення від служби.