Україна випробувала нову зброю проти ракет РФ, які виходять у космос, – The Guardian

Україна активізувала зусилля, щоб отримати власний доступ до космічних систем, зменшити залежність від американської системи Starlink і розробити нові засоби протидії таким ракетам, як "Орешник". Про це пише The Guardian.

Як розповів виданню голова підкомітету з питань державної безпеки комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, Україна хоче мати "суверенну" присутність у космосі і вже зробила перший крок у цьому напрямку завдяки супутнику Obria Nano.

Як пишуть журналісти, Україна провела щонайменше три випробування систем перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, водночас намагаючись вивести на орбіту власні суверенні супутники. Таким чином вона приєднується до дедалі більшої кількості країн, які прагнуть закріпитися в космосі.

Зазначається, що це стало реальністю минулого місяця, коли Україна й данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск супутника Obria Nano - першого тестового апарата для майбутньої незалежної української мережі зв'язку. За повідомленнями, передбачається, що вона складатиметься приблизно з 245 супутників.

"Від початку війни космічна сфера має вирішальне значення для українських сил. Останні події лише підтвердили це: незалежно від того, було це зроблено за ініціативою уряду США (обмеження Starlink, - ред.), чи компанії SpaceX, ми побачили, як зниження якості зв'язку поставило під загрозу системи управління та контролю українських військових. Тепер нам потрібно вивести цю роботу на новий рівень. І не в останню чергу тому, що ворог уже загрожує українській території з міжнародного космічного простору за допомогою ракет "Орешник". Ми не можемо недооцінювати цей ризик", - сказав Веніславський.

Оскільки російські стартові майданчики перебувають поза досяжністю найбільш далекобійних українських ракет, Україна провела три випробування систем знищення цілей за межами атмосфери. Їх призначено для перехоплення запусків у навколокосмічному просторі, зокрема запусків озброєння, яке розміщують на дуже висотних літаках.

"Це пріоритетне завдання. Ми вже продемонстрували запуски позаатмосферних систем і працюємо над тим, щоб з'ясувати, чи можемо налагодити їхнє серійне виробництво", - зазначив Веніславський.

Однак він визнав, що з огляду на колосальні потреби війни фінансування стане серйозною проблемою.

Війна поширюється у космічний простір

Видання нагадало, що у серпні ракетами "Фламінго" Україна уразила ракетно-космічний центр "Прогрес" у Самарі - виробника російських ракет "Союз-2". Вони влучили у дві будівлі, зокрема в об'єкт, відомий як корпус 106А, - так звану чисту кімнату, де збирали материнські плати для систем запуску ракет "Союз".

Як зазначили журналісти, ця атака стала свідченням того, що війна поширюється на нові сфери, зокрема й у космічний простір.

Крім того, 2026 року Україна атакувала й інші об'єкти "Роскосмосу", зокрема великий комплекс у Корольові на північ від Москви, а також побудований Україною радіотелескоп, який Росія захопила в Криму.

"Ми вже живемо у космічній війні"

На думку експертів, поширення війни Росії з Україною на космічний простір - це лише останнє свідчення стрімкої мілітаризації сфери, правила використання якої досі нечітко визначені, застаріли й важко піддаються контролю.

У виданні нагадали, що у вересні міністр Повітряних сил США Трой Мейнк уперше визнав, що Вашингтон розгорнув "засоби контролю над космічним простором на орбіті". Це сталося на тлі повідомлень про те, що Росія регулярно наближала свої супутники до космічних апаратів США та інших країн.

Через кілька тижнів російський супутник "Космос-2612" помітили під час агресивного маневрування поблизу комерційного радіолокаційного супутника фінської компанії Iceye, який забезпечує українським військовим тривимірні зображення місцевості. Експерти назвали такі дії навмисним переслідуванням.

"Про [космічну війну] говорили як про майбутнє. Але ми вже живемо в цьому майбутньому", - каже експертка з питань космосу та безпеки Шведського університету оборони докторка Олена Гроссфельд.

На її думку, для Росії космос став необхідною умовою військового успіху. Москва розглядає наступальні операції в цій сфері як передумову ширшого конфлікту в новій реальності, де війна невіддільна від супутникової розвідки та наведення на цілі.

"Це почалося ще до війни в Україні. У 2021 році тодішній заступник командувача Космічних сил США генерал Девід Томпсон заявив, що Сполучені Штати щодня фіксують атаки [з боку Росії та Китаю] на американські супутники. Вони не обов'язково є кінетичними [тобто фізичними атаками], але тепер, під час війни, коли всі залежать від космосу в питаннях розвідки та зв'язку, ця проблема опинилася в центрі уваги", - наголосила вона.

РФ влаштовує "цькування" у космосі

Експетка зазначила, що наміри Росії під час нещодавнього "цькування" супутника Iceye залишаються незрозумілими. Одна з можливих цілей полягала в тому, щоб змусити його витрачати паливо на зміну траєкторії руху, а отже, скоротити термін експлуатації.

Це не єдина тактика, яку застосовує Росія. Вона також використовувала глушіння сигналів, засліплення супутників лазерами та розміщувала поблизу іноземних космічних апаратів супутники-шпигуни, так звані інспектори.

За словами експертів, ситуацію в космосі ускладнює те, що за останні роки міжнародні договори, які регулюють діяльність у космічному просторі та розміщення там зброї, перестали відповідати реаліям.

Дедалі більше країн працюють у космосі

Керівниця програми космічної безпеки та стабільності фонду "Безпечний світ" Вікторія Семсон звернула увагу на стрімке збільшення кількості країн, що працюють у космосі. Паралельно розширюється і комерційна діяльність таких компаній, як SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса.

Однак останні дії Маска щодо України, зокрема обмеження швидкості передавання даних Starlink, змусили швидко переглянути підхід до використання комерційних космічних сервісів. Адже їхня робота може бути ненадійною, а рішення керівництва - іноді зумовленими ідеологічними переконаннями.

"Головна зміна за останнє десятиліття полягає в переході до комерційної космічної діяльності, і це стало проблемою в нинішньому конфлікті [в Україні]", - зазначила Семсон.

Вона додала, що на тлі посилення ескалації США стали відкритіше говорити про свої дії [щодо розміщення зброї в космосі], тоді як Росія та Китай працюють над багатьма аналогічними розробками.

"Крім того, є проблема використання космосу в умовах активного військового конфлікту. Ми вже бачили, як Росія глушила сигнали GPS, що призвело до перебоїв в авіасполученні над країнами Балтії. Але особливо помітною ця проблема стала через ситуацію зі Starlink і тимчасове припинення США передавання Україні супутникової розвідувальної інформації [яка попереджає] про наближення балістичних ракет", - каже експертка.

На думку Семсон, одним із наслідків ненадійності Маска та адміністрації Трампа стало те, що країни почали шукати альтернативи.

"Як і росіяни з їхньою мережею ["Рассвет"], тепер кожен хоче мати власну версію Starlink, зокрема й європейці", - зазначила вона.

Україна шукає альтернативу Starlink

Як повідомляв УНІАН, після інциденту зі Starlink Україна та ЄС шукають незалежний супутниковий зв’язок. Зокрема, фінські компанії ICEYE та Nokia повідомили про укладення угоди з Міноборони України щодо вивчення можливостей "суверенного супутникового зв’язку". За даними Axios, "перші супутники цього дуету планується запустити у 2028 році".

На початку жовтня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна вже працює над власним аналогом Starlink. "Є напрацювання. Ми працюємо над similar (подібний до чогось, – УНІАН) Starlink", – заявив президент журналістам, не додавши деталей.