Україна не вступить до НАТО, але це не поразка для Києва, - колумніст Rzeczpospolita

Нещодавно колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що Україна не вступить до НАТО. Незважаючи на обіцянки західних політиків, такий сценарій у найближчому майбутньому малоймовірний.

Як пише колумніст Rzeczpospolita Марек Кутарба, відмова від вступу до НАТО не стане поразкою для України. Такий сценарій може стати передвісником нового розкладу сил, у якому Україна стане "бар’єром" на шляху Росії, а на Європу випаде роль її військового тилу.

Кутарба зазначив, що у своїй заяві Залужний наголошував не на тому, що для України будуть закриті двері до НАТО, а на тому, що важко вступати до структури, яка, як і раніше, ґрунтується на рішеннях періоду Другої світової війни. Він критикував військовий потенціал Альянсу, стверджуючи, що НАТО витратить наступні 12 років на те, щоб досягти стандартів, які дозволять йому наблизитися хоча б до половини рівня РФ.

"Для України членство в НАТО вже не є питанням "бути чи не бути". Після понад чотирьох років оборонної війни ситуація кардинально змінилася. Парадоксально, але НАТО перестає бути необхідним для України, хоча й лише в певному сенсі", – вважає колумніст.

Кутарба зазначив, що Україні потрібні технології, якими володіють країни НАТО, особливо в галузі протиракетної оборони. Водночас Україна стає дедалі потрібнішою для НАТО та всього Заходу.

Колумніст не виключає, що для України найкращим варіантом може стати вступ до нового альянсу, наприклад, з деякими європейськими країнами та США. Він упевнений, що Україна відіграватиме в ньому важливу, якщо не ключову роль.

НАТО змінюється

За словами Кутарби, НАТО саме зараз втрачає роль головної сили, покликаної стримувати Росію. Це пов’язано, зокрема, зі зміною геополітичних пріоритетів.

Кутарба нагадав, що зараз США чинять політичний тиск на європейців, щоб ті збільшили видатки на оборону, а також прагнуть скоротити свою присутність у Європі. Він вважає, що це означає, що роль НАТО має зазнати глибоких змін.

"Однак стратегічні цілі американської політики в деяких сферах залишаються незмінними. Американці, як і раніше, повинні, зокрема, стримувати Росію та захищати свої інтереси на Близькому Сході. Певною мірою, однак, змінюються засоби, необхідні для досягнення цих цілей", – додав колумніст.

За словами Кутарби, російсько-українська війна наочно довела американцям, що для ефективного й тривалого стримування російських сил їм зовсім не потрібні ані дороге утримання надто численних власних військ на Старому Континенті, ані участь у фінансуванні оборони Європи. Україна оголила слабкі місця Москви, що спонукало Вашингтон переглянути своє ставлення до Альянсу.

Колумніст переконаний, що стає дедалі ймовірнішим, що в ситуації, яка складається, провідну роль збережуть США, спираючись на Україну та користуючись допоміжною роллю решти Європи, а насправді – європейської частини НАТО. Він зазначив, що європейці мають забезпечити те, чого сьогодні бракує Україні: фінансування, промисловий потенціал, протиповітряну оборону вищого рівня та супутникову розвідку.

"Однак це не змінює того факту, що саме Україна в кінцевому підсумку може стати головною силою, яка стримує Росію в рамках американської стратегії. І саме на цьому припущенні, мабуть, сьогодні ґрунтується зовнішня політика Києва, яка в останні місяці має досить експансіоністський характер", – підкреслив Кутарба.

Росія планує посилити свої сили вздовж північно-східного кордону НАТО

Раніше Die Welt повідомляло, що російські війська вживають заходів, щоб після закінчення війни з Україною посилити свої сили вздовж північно-східного кордону НАТО. Видання повідомило, що про це свідчить розслідування кількох скандинавських і балтійських ЗМІ, які спільно з експертами проаналізували супутникові знімки російської діяльності в цьому регіоні.

На знімках видно одразу кілька місць, де будується або розширюється військова інфраструктура. Одним із найбільших проєктів є розширення військової бази в Печензі, розташованої на крайній півночі, на кордоні з Фінляндією та Норвегією.