Ціни на нафту різко зросли через невизначеність щодо угоди між США та Іраном, - Bloomberg

Ціни на нафту піднялися з шеститижневого мінімуму на тлі невизначеності щодо перспектив укладення мирної угоди, яка поклала б край війні в Ірані. Про це повідомляє Bloomberg.

"Ціна нафти марки Brent піднялася до 93 доларів за барель після того, як у п'ятницю закрилася на найнижчому рівні з середини квітня, а ціна нафти марки West Texas Intermediate становила близько 89 доларів. Протягом вихідних США та Іран обмінювалися повідомленнями, прагнучи внести зміни до проєкту угоди, яка б продовжила перемир'я та відкрила Ормузьку протоку, але було незрозуміло, чи сторони досягли значного прогресу", - зазначили у матеріалі.

Така патова ситуація настала після спалаху оптимізму щодо укладення певної форми мирної угоди, а також відновлення енергоносіїв через Ормузьку протоку, внаслідок чого сталося перше цьогорічне місячне падіння цін на нафту. 

"Ціна нафти марки Brent все ще вища на понад чверть від рівня на момент початку війни наприкінці лютого, оскільки майже повне закриття цього важливого водного шляху спричиняє безпрецедентні потрясіння на нафтових ринках", - уточнили у матеріалі.

Як наголосив незалежний економіст з регіону Близького Сходу та Північної Африки Хамзе Аль Гааод, "ні Іран, ні США не йдуть на поступки і не відступають від своїх "червоних ліній" для укладення угоди".

Він додав, що ціни на нафту, швидше за все, будуть продовжувати рухатися в межах "циклу заяв", коли ціни коливаються між оптимізмом і обережністю у міру появи новин.

Водночас президент США Дональд Трамп заявив, що угода, яку він пропонує, чітко визначає, "що Іран не матиме ядерної зброї".

"Трамп не висловлювався з приводу Ірану з часу засідання в оперативному центрі Білого дому в п’ятницю, під час якого він заявив, що планує оголосити про домовленість щодо продовження чинного перемир’я з Іраном на 60 днів. У дописі в соцмережах, опублікованому раніше того ж дня, він повторив свої вимоги, зокрема про те, щоб Іран призупинив свою ядерну програму та повністю повернув протоці її колишній статус вільного міжнародного водного шляху", - підкреслили у публікації.

Водночас інформаційне агентство Tasnim, яке має тісні зв'язки з Корпусом вартових ісламської революції, заявило в неділю, що кожна сторона продовжує пропонувати поправки, але додало, що і США, і Іран можуть врешті-решт відхилити зміни, тому угода розвалиться.

"Навіть після недавнього падіння цін нафта все ще торгується на досить високому рівні. Це свідчить про те, що ринок ще не враховує у цінах мир, а лише враховує меншу ймовірність найгіршого сценарію", - висловився Харіс Хуршид, головний інвестиційний директор компанії Karobaar Capital LP, що базується в Чикаго.

Своєю чергою Ізраїль здійснив найбільше вторгнення в Ліван за останні 25 років, адже "Хезболла" посилила атаки на півночі Ізраїлю. 

"Тель-Авів не бере участі в переговорах між Вашингтоном і Тегераном, і не ясно, чи погодиться він припинити свою паралельну війну в Лівані", - зауважують у публікації.

Відомо, що близько чверть великих нафтових танкерів, що не належать Ірану, змогли потроху, повільно та непомітно вислизнути звідти. Проте останнім часом кілька суден, що проходили через Ормузьку протоку, зазнали атак, що говорить про "дуже реальні" ризики, які залишаються для судновласників, заявив у п’ятницю генеральний директор Chevron Corp. Майк Вірт.