Паливна криза в Росії: аналітик розповів, наскільки серйозним є дефіцит енергоресурсів

Атаки українських безпілотників на енергетичну інфраструктуру посилюють дефіцит палива в Росії, що змусило президента Росії Володимира Путіна, що трапляється вкрай рідко, визнати серйозність ситуації, повідомляє Al Jazeera.

Видання зазначає, що в публічних заявах, зроблених у неділю на засіданні вищих посадових осіб, Путін прямо визнав, що українські удари призвели до введення нормування палива.

"Ви добре знаєте, що проблеми для водіїв та підприємств залишаються. На жаль, на заправках досі утворюються черги. Ми маємо звести до мінімуму вплив терористичних атак на наші цивільні об’єкти та інфраструктуру", - сказав він, як повідомляють російські інформаційні агентства. 

Очільник Кремля додав, що ситуація вимагає "системних заходів, які відповідають масштабам нинішніх викликів".

В статті йдеться, що протягом останніх місяців Україна посилила атаки на російські енергетичні об’єкти, що негативно позначилося на продажах російської сирої нафти та нафтопродуктів – головному джерелі експортних доходів Росії та основному джерелі фінансування її військових дій.

"Ми продовжуємо наші операції, які послаблюють здатність Росії вести цю війну", – написав Зеленський у X.

За словами Індри Оверленд, який очолює Центр енергетичних досліджень Норвезького інституту міжнародних відносин (NUPI) та є асоційованим науковим співробітником Оксфордського інституту енергетичних досліджень, Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах, нафтосховищах, нафтогазових насосних станціях та нафтозавантажувальних портах саме в такому порядку пріоритетності.

"На нафтопереробних заводах українці націлюються насамперед на установки флюїдного каталітичного крекінгу. Це – "серце" нафтопереробних заводів, і їхня заміна є складною, дорогою та тривалою", - додав Оверленд.

На його думку, вплив українських атак на внутрішню економіку Росії "з кожним днем посилюється".

"У більшості регіонів Росії введено обмеження на продаж бензину та дизельного палива, а деякі АЗС закрилися або там утворилися черги, на проходження яких може знадобитися до 12 годин. Це, у свою чергу, порушує пересування людей на роботу, перевезення вантажів, роботу таксі та сільське господарство", - сказав він.

Науковець додав, що дефіцит палива в Росії - найбільшому експортері пшениці у світі – також, як очікується, завадить проведенню критично важливого сезону збору врожаю в липні-серпні, коли паливо необхідне для роботи тракторів, водяних насосів та іншої техніки на фермах, а також для транспортування продукції на ринок.

Паливна криза також спричиняє "панічні закупівлі та накопичення запасів, що ще більше погіршують ситуацію".

"Це також сприяє зростанню інфляції в економіці в цілому, оскільки постачання майже всіх товарів – включаючи продукти харчування, ліки, будівельні матеріали – пов’язане з використанням палива", - зазначив аналітик.

Водночас, видання визнає, що військовий сектор Росії постраждав не настільки сильно, оскільки залишається головним пріоритетом.

Директор Інституту Алексантері при Гельсінському університеті Маркку Ківінен зазначив, що Росія мусить надавати пріоритет військовій логістиці і, за необхідності, ігноруватиме потреби споживачів, аби продовжувати війну в Україні.

За словами Оверланда, для Путіна подолання енергетичної кризи може стати ще складнішим.

"Цікаве питання – чому Україна не наносить ударів по більшій кількості трубопроводів, адже їхня загальна довжина становить тисячі кілометрів, і захистити їх неможливо", - зазначив він.