Блокування РФ шляху в Чорному морі: в ЗМІ спрогнозували наслідки для українських фермерів

В Україні поля вже готові до жнив, але шлях через Чорне море перекритий, повідомляє France 24.

Видання розповіло, що зіткнувшись із невпинним наступом російських військ на останні міста Донбасу, що залишилися під контролем Києва, у червні українські служби державної безпеки розпочали те, що президент України Володимир Зеленський назвав "40-денною кампанією" ударів безпілотників середньої та великої дальності вглиб російської території.

За його словами, метою цих ударів було чинити тиск на Москву, наносячи удари по інфраструктурі, життєво важливій для економічного життя країни – насамперед по нафтопереробних заводах, необхідних для підтримки прибуткового експорту Росією викопного палива та забезпечення можливості російським споживачам заправлятися на заправках.

Додається, що Київ також здійснив руйнівні авіаудари по складах інтернет-магазинів, від яких залежать багато російських малих підприємств для доставки товарів своїм клієнтам.

З липня Україна також завдає ударів по російських суднах, що перевозять зерно через Чорне море, та інтенсивно атакує залізничну та портову інфраструктуру навколо сусіднього Азовського моря.

В статті вказується, що у відповідь Росія посилила власні удари по критичній інфраструктурі України, засипаючи дронами та ракетами зернові силоси та портові споруди навколо чорноморського міста Одеси та обстрілюючи будь-яке судно, яке намагається пришвартуватися.

"Вже кілька тижнів поспіль Київ і Москва наносять удари по комерційних контейнеровозах та зернових експортних терміналах у своїх чорноморських портах та поблизу них, фактично позбавивши обидві країни можливості транспортувати зерно – чи будь-що інше – цим важливим морським маршрутом", - констатує видання.

Зазначається, що в інтерв’ю державним ЗМІ, опублікованому в суботу, президент Росії Володимир Путін звинуватив Україну в тому, що вона "відкрила… скриньку Пандори", і пообіцяв завдати удару по "найчутливіших секторах економіки" цієї країни, що перебуває у стані війни.

Видання вважає, що сільське господарство, безперечно, належить до таких секторів. Українські фермери є одними з провідних світових виробників пшениці, ячменю, соняшникового насіння та кукурудзи.

Наводяться дані, що близько 90% цього експорту надходить на світові ринки через Чорне море. У мирний час процвітаючий сільськогосподарський сектор країни становив цілу п’яту частину української економіки та майже половину її експорту.

"Тож, мабуть, не дивно, що Зеленський у неділю заявив, що Росія відхилила спроби Києва, зроблені через треті сторони, домогтися перемир’я у Чорному морі, яке дозволило б цивільним суднам пересуватися цими водами без перешкод з боку будь-якої зі сторін", - йдеться в публікації.

Москва наполягає, що будь-яка така угода буде укладена лише в тому випадку, якщо Київ припинить свою кампанію проти російської енергетичної інфраструктури, що спричинило поглиблення дефіциту палива по всій країні.

При цьому, видання нагадує, що Росія, зі свого боку, протягом усієї війни руйнувала енергетичну інфраструктуру України, намагаючись позбавити країну тепла та світла з наближенням кожної зими.

Нагадується, що в зв’язку зі стрімким зростанням світових цін на продовольство та попередженнями аналітиків про цілком реальну загрозу голоду в країнах, що залежать від чорноморського зерна, Україна, Росія, Туреччина та ООН у липні 2022 року підписали Чорноморську зернову ініціативу, щоб забезпечити безпечний прохід суден, що перевозять продовольство та добрива, через Босфорську протоку.

Майже рівно через рік Москва вийшла з угоди, стверджуючи, що західні санкції й надалі перешкоджають експорту російських продовольчих товарів та добрив.

"Незважаючи на це, обидві країни в основному продовжували реалізовувати свій сільськогосподарський експорт через Чорне море – аж дотепер", - зазначило видання.

Серпень – пік збору пшениці в Україні, і зазвичай наступного місяця фермери починають збирати врожай кукурудзи. 

Доцент Київської школи економіки Олег Нівієвський прогнозує, що якщо фермери не зможуть продати цьогорічний урожай, багатьом з них буде важко зібрати кошти, необхідні для посіву наступного року:

"Для цього фермерам потрібна ліквідність, оборотний капітал, щоб придбати насіння – а зараз його немає. Зазвичай близько 50% врожаю, що продається в Україні, йде на придбання матеріалів для осіннього посівного сезону, а зараз це зробити складно, оскільки ціни значно нижчі, а за обсягами ми не можемо продати стільки, скільки минулого сезону. І це буде складно".

Видання поділилося, що оскільки в перші два тижні серпня експорт зерна з України скоротився приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року, питання про те, де саме виробники будуть зберігати все зерно, яке не можуть реалізувати, стає критично важливим.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук повідомив DW минулого тижня, що українські фермери вже зібрали понад 28 мільйонів тонн зернових та бобових культур – а збір кукурудзи, який, за оцінками, становитиме близько 33 мільйонів метричних тонн, ще навіть не розпочався.

Видання зауважило, що хоча Росія намагається перенаправити свої поставки зерна через Каспійське та Балтійське моря, Україні, ймовірно, буде важко знайти власні альтернативні маршрути.

В статті пояснюється, що рівень води в річці Дунай, яка тривалий час була іншим основним зерновим маршрутом України, впав до історично низьких позначок через посухи, що охопили Європу, а порти на її берегах регулярно піддаються атакам російських дронів та ракет.

Залізниці країни також не в змозі компенсувати цей дефіцит. У липні українська влада заявила, що лише у 2026 році Росія пошкодила понад 200 локомотивів, оскільки Москва систематично наносить удари по рухомому складу країни. 

Окрім цього, видання нагадало, що Польща, Словаччина та Угорщина досі зберігають заборони на ввезення певних українських сільськогосподарських товарів, мотивуючи це необхідністю захистити засоби до існування своїх фермерів.