Перекладачка у Європарламенті розплакалася під час виступу 11-річного Романа, який дивом вижив під час російського обстрілу Вінниці. Відео

11-річний Роман Олексів зі Львова, який пережив російський ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022 року, виступив у Європейському парламенті. Асистентка віцепрезидентки ЄП розплакалася, перекладаючи розповідь дитини про обстріл, втрату мами та подальшу складну реабілітацію від отриманих травм.

Про це повідомляє “Радіо Свобода“. Перекладачка пояснила, що її переповнювали емоції. Коли хлопчик сказав, що це був момент, коли він востаннє бачив свою маму і зміг із нею попрощатися, вона не стримала сліз, а з перекладом з української на англійську зрештою допомогла інша людина.

Потім асистентка все ж змогла опанувати себе та продовжила перекладати.

Роман розповів депутатам Європарламенту, що він був у комі та загалом провів у реанімаційному відділенні понад 100 днів. Хлопчик переніс 36 операцій і тривалу реабілітацію – майже три роки лікування в Німеччині – через тяжкі опіки та травми.

“Хотів вам сказати: коли ми разом, ми сильні, і щоб ви ніколи не здавалися. Допоможіть українським дітям”, – закликав присутніх Роман.

Попри все пережите, він повернувся до навчання, танців і музики, а також отримав відзнаку від президента України. Хлопчик приїхав до Європарламенту на кінопоказ, щоб розповісти свою історію.

Євродепутатам показали фільми “Ромчик”, “Діти для Путіна” та “Чилі”. Дехто з них також не зміг стримати сліз під час перегляду.

Як повідомляв OBOZ.UA, 14 липня 2022 року близько 10-ї ранку російська армія завдала три ракетні удари по центру Вінниці. Серед тих, хто опинився поблизу місця трагедії, був Роман із мамою Галиною. Вони приїхали до Вінниці в гості до родичів і саме прямували до медичної клініки. Мати загинула на місці. Роман вижив, але отримав тяжкі поранення: 45% опіків тіла, зокрема 35% – внутрішніх, перелом руки, опіки обличчя, рук і ніг, ушкодження дихальних шляхів та уламки в черепі.

Перші дні після трагедії Роман провів у реанімації у Вінниці. Його батько Ярослав у той самий час мав поховати дружину й паралельно дбати про важкопораненого сина.

Після тривалого перебування в Дрездені Роман повернувся до Львова, пізніше – знову на лікування в Німеччину, і лише потім остаточно – додому. Нині хлопець навчається у львівській школі, займається музикою, грає на баяні, бере участь у конкурсах.