CBAM може забрати в України десятки тисяч робочих місць – Кліматична платформа ФРУ

Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) несе для української економіки значно серйозніші ризики, ніж може здаватися на перший погляд.

Про це заявила керівниця проєкту “Кліматична платформа ФРУ” Ольга Кулик.

За словами експертки, у 2023 році обсяг українського експорту товарів до ЄС, які підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, або 9,9% усього експорту з України. Європейський напрям був ключовим для більшості вуглецевомісткої продукції:

“78,3% українського експорту електроенергії, 80,7% експорту алюмінію, 82,5% експорту чорних металів і металопродукції, 86,5% цементу та цементних клінкерів, а також 90,0% експорту добрив у 2023 році були спрямовані до ЄС”, – зазначила Кулик.

Вона попереджає, що економічний удар від CBAM може бути різким уже в перший рік після запровадження. За оцінкою експертки, ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт до ЄС– впасти на 7,8%. 

При цьому бюджет щороку недоотримуватиме $2,8 млрд, а ринок праці втратить понад 73 тис. робочих місць. У середньостроковій перспективі втрати будуть ще масштабнішими: за такого сценарію у 2030–2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.

Кулик наголошує, що від CBAM постраждають не лише експортери, а й уся ланка постачальників сировини та матеріалів на внутрішньому ринку. Водночас можливості для адаптації в українських підприємств обмежені.

“На відміну від європейських металургійних заводів, що працюють у відносно стабільних умовах і отримують від Єврокомісії мільярдні гранти на декарбонізацію, українські металурги таких можливостей не мають”, – підкреслює вона.

Раніше директор GMK Center Станіслав Зінченко наголосив, що Україна має шанс отримати відстрочку дії механізму транскордонного вуглецевого коригування, однак потрібні термінові дії уряду.