“Дуже-дуже багато балістики”: Ігнат назвав ключові особливості нової атаки РФ

Під час чергової масованої атаки Росія застосувала надзвичайно велику кількість балістичних ракет, що суттєво ускладнило роботу протиповітряної оборони.

Було дуже багато балістики

За його словами, дані з місць ударів ще уточнюються, адже “одразу після атаки скласти всі пазли непросто”.

“Дуже, дуже багато балістики цього разу – йдеться про ракети, які летять по балістичній траєкторії. Саме тому зі понад 70 ракет вдалося збити лише 38, але з урахуванням типів ракет це все одно високий показник”, – наголосив Ігнат.

За попередніми даними:

• загалом застосовано понад 70 ракет;
• 38 ракет збито;
• крилатих ракет було 28, з них 20 знищено;
• щодо 6 ракет інформація уточнюється – ймовірно, вони не досягли цілей.

Основними цілями атаки стала критична інфраструктура, зокрема енергетичні об’єкти і різних регіонах країни.

Географія удару: одразу кілька регіонів

За словами Ігната, цього разу Росія застосувала тактику одночасних ударів по багатьох областях, а не концентрацію на одному напрямку.

Під ударами були:

• Харківська область
• Дніпропетровська область
• Київська область
• Одеська область
• Вінницька область

Нові акценти в ракетних ударах РФ

Як зазначив Ігнат, якщо раніше Росія частіше застосовувала крилаті ракети типу Х-101, то нині зростає частка складних балістичних засобів ураження.

Цього разу зафіксовано застосування:

• Х-22 та Х-32 (щонайменше 7 пусків),
• “Циркон”,
• ймовірно “Онікс”,
• а також “Іскандер-М”.

Усі ці ракети летять по балістичній або квазибалістичній траєкторії, що робить їх особливо складними для перехоплення.

Росія нарощує виробництво “Шахедів”

За словами Ігната, Росія суттєво збільшила виробництво ударних безпілотників типу “Шахед”, і під час атак їх застосовують у великій кількості.

“Росія передусім наростила виробництво ударних БпЛА типу “Шахед”, і їх теж дуже багато. Для їх знищення доводиться витрачати цінні для нас боєприпаси – як малого ППО, так і систем типу “Гепард”, – зазначив він.

Через масове використання дронів Повітряні сили змушені адаптувати тактику оборони. Зокрема, масштабується створення підрозділів зенітних дронів, які мають ефективніше боротися з БпЛА противника.

Він також підтвердив, що Росія активно використовує Starlink для управління дронами, однак українська сторона має рішення, щоб позбавити ворога цієї переваги.

“По Starlink є багато інформації – застосовують, але є певні рішення, щоб їх цього позбавити”, – наголосив він.

Обстріл 3 лютого

У ніч на вівторок, 3 лютого, російські війська вкотре завдали масованого удару по території України. За попередньою інформацією, ворог застосував ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети зі стратегічної авіації, а також ракети типу “Іскандер” і “Циркон”.

Основними цілями атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури в Києві та Київській області, Харкові, а також в інших регіонах країни.

Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що обстріл міста тривав понад три години, унаслідок чого зазнала пошкоджень інфраструктура.

У Києві ворожа атака призвела до руйнувань житлових будинків і виникнення пожеж. Кількість постраждалих зросла до п’яти осіб. Значна частина лівобережної частини столиці залишилася без теплопостачання, найскладніша ситуація склалася у Дарницькому та Дніпровському районах.

Крім того, внаслідок російського удару в Києві було пошкоджено зал Слави Національного музею історії України у Другій світовій війні, розташований біля підніжжя монумента “Батьківщина-мати”. Об’єкт є пам’яткою науки і техніки місцевого значення.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія здійснила прицільну масовану атаку по енергетичній інфраструктурі України, застосувавши понад 70 ракет і 450 ударних дронів. Під ударами опинилися кілька регіонів та столиця, відомо про дев’ятьох поранених і значні руйнування.

Детальніше про наслідки нічної атаки – у матеріалі РБК-Україна.